§32
1 Разом пишуться складні сполучники, які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками
адже, аніж, втім, зате, мовби, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, отже, отож, притім, притому, причому, проте, себто, тобто, цеюто, щоб, якби, якщо; також слова абощо, тощо
Сполучники зате, проте, щоб, якби, якщо, які пишуться разом, треба відрізняти від однозвучних самостійних слів, що пишуться з прийменниками за, про та частками би, як окремо. Так, сполучники зате, проте можна замінити одним із протиставних сполучників а, але, однак, тоді як прийменники за, про та вказівний займенник те такій заміні не піддаються.
Хоч не застав Івана дома, зате пройшовся; але: За те оповідання його похвалили
Сполучник щоб легко відрізнити від займенника що з часткою б, оскільки на займенник що виразно падає наголос.
Сказав, щоб усі прийшли; але: Що б ви сказали, коли б я не приїхав?
Сполучники якби, якщо можна відрізнити від однозвучного з ними прислівника як із частками би та займенника що за допомогою контексту, бо на прислівник як завжди падає логічний наголос.
Якби тут був мій товариш!; але: Як би краще виконати завдання! Якщо хочеш, допоможу тобі; але: Як що трапиться, нарікай на себе.
2.1 Окремо пишуться сполучники з частками б, би, ж, же
або ж, адже ж, але ж, а як же, бо ж, коли б, коли б то, отже ж, хоча б, хоч би
2.2 Окремо пишуться складені сполучники
дарма що, для того щоб, замість того щоб, з тим щоб, з того часу як, незважаючи (невважаючи) на те що, після того як, при цьому, та й, так що, тим часом як, тому що, у міру того як, через те що
3 Через дефіс пишуться сполучники отож-то, тим-то, тільки-но, тому-то.