Український правопис : І. ПРАВОПИС ОСНОВИ СЛОВА: ПРАВОПИС СКЛАДНИХ СЛІВ: Прислівники

§30
1.1 Разом пишуться складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником

віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго, занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, невтямки, негаразд, отак, отам, отут, підтюпцем, повсюди, подекуди, позавчора, позаторік, потроху, утричі, якнайкраще

Від подібних прислівників слід відрізняти сполучення прийменників із незмінюваними словами, вживаними в значенні іменників. Такі сполучення пишуться окремо: від сьогодні, до завтра, на завтра, на потім (не відкладайте цього до завтра, на завтра, на потім), за багато, на багато (пор.: забагато гуляєш і за багато років уперше приїхав, стало набагато легше й зал на багато місць), на добраніч, на ура.

1.2 Разом пишуться складні прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником

безвісти, безперестанку, вбік, ввечері, ввіч, вволю, вголос, вгорі, вгору, вдень, взимку, взнаки, відразу, вкрай, вкупі, влад, влітку, внизу, вночі, восени, впам'ятку, впереміж, впереміш, вплав, вплач, впоперек, впору, враз, вранці, врешті, врівень, врівні, врозкид, врозліт, врозсип, врозтіч, вряд, всередині, вслід, всмак, вщерть, доверху, довіку, довкола, доволі, догори, додолу, додому, докупи, донизу, дотла, дощенту, заміж, замужем, заочі, запанібрата, зараз, заразом, зарані, зарання, засвітла, збоку, зверху, звіку, згори, здуру, ззаду, зісподу, знизу, зозла, зокола, зразу, зранку, зрання, зрештою, зроду, зсередини, набік, наверх, наверху, навесні, навиворіт, навиліт, навідліг, навідріз, навік, навіки, навіч, нагору (але на-гора), надвечір, надворі, надголодь, надзелень, надмір, надміру, назад, назахват, наздогад, назустріч, наїздом, наниз, нанизу, наостанок, наостанку, напам'ять, наперебій, напереваги, наперед, наперекір, напереріз, напідпитку, напоказ, наполовину, напохваті, напочатку, наприклад, напровесні, напролом, напропале, нараз, нарешті, нарівні, нарозхват, насилу, наскоком, наспід, наспіх, насподі, насторожі, наяву, обік, обіч, одвіку, опівдні, опівночі, опліч, підряд, побіч, поблизу, поверх, повік, поволі, позаду, поночі, попліч, поруч, поряд, посередині, почасти, скраю, спереду, спочатку, убік, убрід, увечері, увіч, уголос, угорі, угору, удень, узимку, узнаки, украй, укупі, улад

1.3 Разом пишуться складні прислівники, утворені сполученням прийменника з коротким (не членним) прикметником

віддавна, востаннє, вручну, догола, допізна, завидна, замолоду, заново, звисока, згарячу, злегка, зліва, знову, зрідка, напевне, нарівні, нарізно, нашвидку, помалу, помаленьку, потихеньку, сповна, спроста, сп'яну

1.4 Разом пишуться складні прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником

вдвоє, втроє, вчетверо; вперше, вдруге, втретє; надвоє, натроє, начетверо; удвох, утрьох, учотирьох і т. д.; водно, заодно, поодинці, спершу

1.5 Разом пишуться складні прислівники, утворені сполученням прийменника з займенником

внічию, втім, навіщо, нащо, передусім, почім, почому

до чого, за що та ін. в ролі додатків.

1.6 Разом пишуться складні прислівники, утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови

вдосвіта, вподовж, завбільшки, завглибшки, завдовжки, завтовшки, завчасу, завширшки, знадвору, навздогін, навзнак, навкидьки, навколо, навкруги, навкулачки, навмисне, навпаки, навперейми, навприсядки, навпростець, навряд, навскач, навскіс, навскоси, навсправжки, навстіж, навтікача, навздогін, наздогін, наосліп, напоготові, позавчора, позаторік, попідтинню, спідлоба

1.7 Разом пишуться складні прислівники, утворені з кількох основ (із прийменником чи без нього)

босоніж, водносталь, ліворуч, мимоволі, мимоїздом, мимохідь, мимохіть, насамперед, натщесерце, нашвидкуруч, обабіч, обіруч, очевидно, повсякчас, праворуч, привселюдно, самохіть, стрімголов, тимчасово, чимдуж, чимраз

1.8 Разом пишуться складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови

абикуди, абияк, аніскільки, анітелень, анітрохи, анічичирк, аніяк; дедалі, деінде, деколи, декуди; чимало; щовечора, щогодини, щодалі, щоденно, щодня, щодуху, щомісяця, щомога, щонайбільше, щонайдовше, щонайдужче, щонайкраще, щонайменше, щонайширше й т. д., щоночі, щоправда, щораз, щоразу, щороку, щосили, щохвилини; якомога, якось і якось (з різними значеннями), якраз, якнайбільше, якнайдужче, якнайдовше

дарма що, поки що, тільки що, хіба що, чи що

2.1 Окремо пишуться прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливе означення до цього іменника (прикметник, займенник, числівник)

без відома, без жалю, без кінця, без кінця-краю, без краю, без ладу, без ліку, без мети, без наміру, без пуття, без сліду, без смаку, без сумніву, без угаву, без упину, без черги, в затишку, в міру, в нагороду, в ногу, в обмін, в обріз, в позику, в цілості, до біса, до вподоби, до гурту, до діла, до загину, до запитання, до краю, до крихти, до ладу, до лиха, до лиця, до міри, до ноги, до обіду, до останку, до пари, до пня, до побачення, до пори, до пуття, до речі, до решти, до сих пір, до смаку, до смерті, до снаги, до сьогодні, за години, за дня, за кордон, за кордоном, за рахунок, за світла, з болю, з-за кордону, з краю в край, з переляку, з радості, з розгону, на бігу, на біс, на вагу, на весну, на вибір, на видноті, на відчай, на відмінно, на віку, на голову, на диво, на дозвіллі, на жаль, на зло, на зразок, на льоту, на мить, на ніщо, на око, на поруки, на прощання, на радість, на радощах, на руку, на самоті, на світанку, на скаку, на славу, на слово, на сміх, на совість, на сором, на ходу, на шкоду, на щастя, над силу, не з руки, ні на гріш, під боком, під гору, під силу, по закону, по змозі, по знаку, по можливості, по правді, по силі, по совісті, по сусідству, по суті, по черзі, по щирості, у вигляді, уві сні, у поміч, у стократ, через силу, як слід, як треба

2.2 Окремо пишуться словосполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (зрідка - числівників) та одного чи двох прийменників

від ранку до вечора, день у день, з боку на бік, з дня на день, один в один, раз у раз, рік у рік, час від часу

2.3 Окремо пишуться словосполуки, які в реченні виконують функції прислівника та складаються з узгоджуваного прийменника (числівника, займенника) й дальшого іменника

другого дня, таким чином, темної ночі, тим разом, тим часом

2.4 Окремо пишуться прислівники, утворені сполученням прийменника з повним прикметником чоловічого (середнього) роду

в основному, в цілому

2.5 Окремо пишуться прислівники, утворенні сполученням прийменника по зі збірним числівником

по двоє, по троє, по четверо

3.1 Через дефіс пишуться:  складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника по та закінчення -ому або (-к)и

по-батьківському, по-бойовому, по-братньому, по-українському, по-сусідськи, по-українськи; також по-латині

У прислівниках такого типу, утворених від складних прикметників, що пишуться через дефіс, дефіс ставиться тільки після по-: по-соціалдемократичному

3.2 складні прислівники, утворені за допомогою прийменника по від порядкових числівників

по-перше, по-друге, по-третє

3.3 неозначені складні прислівники з частками будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна-, -то

аби-то, будь-де, будь-коли, де-небудь, казна-коли, так-то, хтозна-як

3.4 складні прислівники, утворені з двох прислівників

вряди-годи, десь-інде, сяк-так, десь-інколи

3.5 складні прислівники, утворені повторенням слова або основи без службових слів або зі службовими словами між ними

будь-що-будь, всього-на-всього, далеко-далеко, де-не-де, коли-не-коли, ледве-ледве, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як