§20
1 Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних
ввіч, ввічливий, віддати, відділ, заввишки, ззаду, оббити, роззброїти, роззява
1 Не подвоюються приголосні в таких словах
отой, отут, отак, отам, отепер, отоді, а також оцей тощо
1.2 Кінця першої й початку другої частини складноскорочених слів
військкомат (військовий комісаріат), страйком (страйковий комітет), юннат (юний натураліст)
1.3 Кореня або основи на -н- (-нь-) і суфіксів -н(ий) [-н(і)й]
вина — безвинний, день — денний, закон — законний, кінь — кінний, причина — причинний; осінь — осінній, ранок — ранній; баштанник, годинник, письменник; віконниця, Вінниця
1.4 Подвоєння н зберігається й перед суфіксом -ість в іменниках та прислівниках, утворених від прикметників із подвоєним н
безвинний — безвинність — безвинно, законний — законність — законно, туманний — туманність — туманно
1.5 Основи дієслова минулого часу на с і постфікса -ся
винісся, пасся, розрісся, трясся
2 Буквосполучення -нн- пишеться
2.1 у збільшувально-підсилювальному суфіксі -енн(ий)
здоровенний, силенний, численний
2.2 У прикметниках на -енн(ий), -анн(ий), (-янн(ий) зі значенням можливості або неможливості дії
здійсненний, невблаганний, недозволенний, недоторканний, незрівнянний, нечисленний, непримиренний, несказанний, нескінченний
2.3 У прикметниках на -енн(ий) старослов'янського походження
благословенний, блаженний, огненний, священний
1 Н не подвоюється в дієприкметниках: вивершений, вихований, зроблений, індустріалізований, подраний, сказаний, спечений, як і в прикметниках на -ений з відповідних дієприкметників (з іншим наголосом): ва`рений (пор. `варений), пе`чений (пор. дієприкметник `печений) та ін., а також у прикметнику довгожданий Треба розрізняти такі слова, як здій`сненний (який може здійснюватися — прикметник) і `здійснений (який здійснився — дієприкметник), нездо`ланний (непереможний) і нез`доланий (якого не подолали), незлі`ченний (представлений у дуже великій кількості) і не`злічений (не порахований) та ін
3 Подвоюються приголосні в словах
бовван, Ганна, лляний, овва, ссати
4 Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються (а на письмі позначаються двома літерами), коли вони стоять після голосного
4.1 Перед я, ю, і, є в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни (крім родового множини)
знаряддя, знаряддю, на знарядді та ін.; життя, життю, у житті; мотуззя, у мотуззі; колосся, колоссю, у колоссі; гілля, гіллю, на гіллі; знання, знанню, у знанні; збіжжя, збіжжю, у збіжжі; сторіччя, сторіччю, у сторіччі; піддашшя, піддашшю, на піддашші
4.2 Якщо в родовому відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на -ів, подовження зберігається
відкриття — відкриттів, почуття — почуттів
4.3 Перед я, ю, і, є в усіх відмінках деяких іменників чоловічого та жіночого роду І відміни (за винятком родового множини з закінченням -ей)
суддя, судді, суддю, суддів і т. ін.; стаття, статті, статтею (але в родовому множини — статей); рілля, ріллі, ріллю, ріллею; Ілля, Іллі, Іллю, Іллею та ін.
4.4 Перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини III відміни, якщо в називному відмінку основа їх закінчується на один м'який або шиплячий приголосний
молодь — молоддю, мить — миттю, мазь — маззю, вісь — віссю, міць — міццю, сіль — сіллю, тінь — тінню, подорож —подорожжю, ніч — ніччю, розкіш — розкішшю
молодість — молодістю, повість — повістю, кров — кров'ю, матір — матір'ю, пригорщ — пригорщю. В називному відмінку однини вони закінчуються на два приголосних (у тому числі шч — на письмі щ), губний або р.
4.5 Перед я, ю в прислівниках
зрання, навмання, спросоння; попідвіконню, попідтинню
4.6 Перед ю, є у формах теперішнього часу дієслова лити (литися):
ллю, ллєш, ллємо, ллєте, ллють, ллється, ллються, а також у похідних: виллю, наллю
2 Приголосні не подовжуються в словах: кутя, попадя, свиня, у формах числівника третя, третє