§18 1 При словотворенні приголосні звуки часто змінюються. Група приголосних -цьк- змінюєтсья в -чч- при творенні іменників із суфіксом -ин(а)
вояцький — вояччина, козацький — козаччина, німецький — Німеччина
галицький — Галичина
2 Групи приголосних -ськ-, -ск- змінюються в -щ- при творенні іменників із суфіксом -ин(а)
віск — вощина, ліска — ліщина, пісок (піску) — піщина, полтавський — Полтавщина
3 приголосних -ск-, -шк- змінюються в -щ- при творенні прикметників та іменників із суфіксом -ан- (-ян-)
віск — вощаний — вощанка, дошка — дощаний, пісок (піску) —піщаний
4 Групи приголосних -ск-, -ст- змінюються в щ, група -зк- у -жч- при творенні багатьох форм дієслів II дієвідміни
вереск — верещати, верещу, верещиш і т. д.; простити — прощати, прощаю, прощаєш і т. д.; прощу
5 Групи приголосних -ськ-, -зьк- відповідно змінюються в -щ-, -жч- при творенні прізвищ на -енко, -ук
4 простиш, простить і т. д.; брязк — бряжчати, бряжчу, бряжчи
5 Васько — Ващенко — Ващук, Ісько — Іщенко — Іщук, Онисько — Онищенко — Онищук, Водолазький — Водолажченко, Кузько — Кужченко
У присвійних прикметниках від власних імен із групами -ск-, -ськ- с на письмі зберігається, а к переходить у ч
Параска — Парасчин, Ониська — Онисьчин
-шк- дає щ:
6 К, ць, ч + -ськ(ий), -ств(о) дають -цьк(ий), -цтв(о)
гірник — гірницький, молодець — молодецький, молодецтво, парубок — парубоцький — парубоцтво, ткач — ткацький — ткацтво
7 Г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о) дають -зьк(ий), -зтв(о)
боягуз — боягузький — боягузтво, Запоріжжя — запорізький, Париж — паризький, Прага — празький, убогий — убозтво
8 X, ш, с + -ськ(ий), -ств(о) дають -ськ(ий), -ств(о)
залісся — заліський, птах — птаство, товариш — товариський — товариство
9 Інші приголосні перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) на письмі зберігаються
багатий — багатство, брат — братський — братство, завод — заводський, інтелігент — інтелігентський, люд — людський — людство, пропагандист — пропагандистський, студент — студентський — студентство
10 Про творення прикметників із суфіксом -ськ(ий) від географічних назв і назв народів див. § 113
11 У вищому ступені порівняння прикметників та прислівників звуки г, з та ж перед суфіксом -ш(ий) змінюються в -жч(ий), а с + ш(ий) — у -щ(ий):
високий — вищий (вище), вузький — вужчий (вужче), дорогий — дорожчий (дорожче), дужий — дужчий (дужче), низький — нижчий (нижче), ближчати, вужчати, кращати
легкий — легший (легше)
12 Приголосні основи к, ц(ь) перед суфіксом -н- змінюються в ч
безпека — безпечний, безпечність, безпечно; вік — вічний, вічність, вічно; кінець — кінечний, місяць — місячний, околиця — околичний, пшениця — пшеничний, рік — річний, серце — сердечний, сонце — сонячний, яйце — яєчня
13 Приголосний основи ч зберігається
поміч — помічний, помічник; ніч — нічний, ячмінь — ячний (або ячмінний)
Виняток становлять слова: дворушник, мірошник, рушник, рушниця, сердешний (у значенні «бідолашний»), соняшник, торішній
Приголосні ж, ч, ш, щ, т(ь) у давальному та місцевому відмінках іменників (жін. р.) та в дієсловах перед постфіксом -ся на письмі зберігаються
діжці, дочці, квітці, книжці, юшці; не вріжся, не морочся, не морщся, радишся, спиться
14 Глухі приголосні основи перед дзвінкими на письмі зберігаються
боротьба (бо бороти), молотьба (бо молотити), просьба (бо просити), бабка, борідка, вогкий, дігтяр, кігті, книжка, легкий, нігті. Але: затхлий, зітхнути (хоч дихати), натхнути, тхір