§109
1.1 Географічні назви слов’янських та інших країн передаються в українській мові відповідно до вимог практичної транскрипції. Російська літера е передається через е
Бездна, Верхоянськ, Воронеж, Зеленодольськ, Новочеркаськ, Туапсе; Ветлуга, Лена, Нева, Онега, Пінега, Пенза, Терек, Шексна
Але іноді е передається через є: на початку слова
Євпаторія, Єйськ, Єлець, Єнісей, Єреван
1.2 е передається через є після голосного й при роздільній вимові після приголосного
Єгор'євськ, Колгуєв, Посьєт
1.3 е передається через є після приголосних (крім шиплячих, р і ц) у суфіксах -єв, -єєв російських назв, похідних переважно від прізвищ:
море Лаптєвих, Лежнєво, але Плещеєво, Ржев, мис Рум'янцева
1.4 е передається через є, коли російському е основи відповідає в аналогічних українських основах і (тобто на місці колишнього ять)
Бєжецьк, Бєлгород, Бєлова, Бєлорєцьк, Благовєщенськ, Желєзноводськ, Орєхово-Зуєво.
1.3 Але в географічних назвах, що мають у російській мові форму, спільну з відповідною українською, таке е передається через і
Арабатська Стрілка, Біла, оз. Біле, Біловезька Пуща, Вітка, Лісна, Негоріле, Піщане, Сінне, Сірий мис, Цілиноград, Біла Підляська, Білосток
1.4 Польське й чеське е, що виступає в географічних назвах із суфіксом –ц- (лат. -с-), зберігається. Ці географічні назви не змінюються за відмінками. Назва Закопане має форму прикметника середнього роду (однина) й, отже, відмінюється за цим зразком
Бильце, Кельце, Кошице, Лідице, Пардубице, Закопане, Закопаного, Закопаному
2.1 Літера ё передається через йо на початку та в середині слова, коли воно означає звукосполучення й +о
2.2 Літера ё передається через ьо в середині слова, коли воно означає сполучення м'якого приголосного з о
р. Березова, Орел
2.3 Літера ё передається через о під наголосом після ч, щ
Рогачово, Сичовка, Щокіно
3 Літера э передається через е
Ельбрус, Ельтон, Емба, Естонія
4.1.1 Літера и передається через і в основі географічних назв, зокрема на їх початку, а також у кінці:
Батумі, Бородіно, Вітебськ, Воткінськ, Ігарка, Іжевськ, Іркутськ, Кінешма, Поті, Сочі, Сухумі, Челябінськ; Двіна, оз. Ільмень, Індигірка, Іртиш, оз. Селігер
4.1.2 Літера и передається через ї після голосного й при роздільній вимові після приголосного
Зілаїр, Кутаїсі, Троїцьк, Ананьїно, Мар'їно
У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ-
Березина, Гусине озеро, Дудинка, Жабинка, Карпинськ, Крутинське, Правдинськ
4.2.1 Російське и передається через и після ж, ч, ш і ц перед приголосним
Жигалово, Жизора, Жила Коса; Ачинськ, Нальчик, Чирчик; Єгбршино, Ішим, Камишин, Тушино; Цимлянська
4.2.2 Російське и передається через и у географічних назвах, утворених від людських імен, спільних для української та російської мов
Гаврилово, Данилов, Дмитров, Михайловське
І зберігається в географічних назвах, утворених від людських імен, які в українській мові пишуться через і
4.2.3 Російське и передається через и у коренях географічних назв, якщо ці корені спільні для української та російської мов
Виноградова, Кисловодськ, Клин, Кричев, Курильські острови, Липецьк, Лихославль, Тихвін, Тихорєцьк
4.2.4 Російське и передається через и у складних географічних назвах, де и виступає у функції сполучного звука
Владивосток, П'ятигорськ, Семипалатинськ.
4.2.5 Російське и передається через и у префіксі при
Приволжя, Примор'я, Прикумськ
4.2.6 Російське и передається через и у суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-
Зимовники, Тупик; Боровичі, Котельнич, Осиповичі, Углич; Бронниці, Гливиці, оз. Колвицьке, Луховиці; Митищі, Ртищево.
4.2.7 Російське и передається через и у закінченні географічних назв, уживаних у формі множини, якщо в російській мові тверда основа
Березники, Валуйки, Горки
4.2.8 Російське и передається через и у словах Сибір, Симбірськ і похідних від них
5 Літера ы передається через и
Викса, Витегра, Іртиш, Сизрань, Сиктивкар, Чебоксари, Шахти.
6 У словах: Росія, російський, Білосурія, білоруський приголосний с не подвоюється