§80 2 За характером особових закінчень теперішнього часу (або майбутнього дієслів доконаного виду) дієслова поділяються на дві дієвідміни: першу й другу. Лише чотири дієслова становлять окрему групу (див. нижче п. 7).
До першої дієвідміни належать дієслова з особовими закінченнями: -у (-ю), -еш (-єш), -е (-є), -емо (-ємо), -ете (-єте), -уть (-ють).
До другої дієвідміни належать дієслова з особовими закінченнями: -у (-ю), -иш (-їш), -ить (-їть), -имо (-їмо), -ите (-їте), -ать (-ять).
3 Друга дієвідміна
Дієслова, які мають в інфінітиві основу на –и, -і (-ї) або на –а (після ж, ч, ш) і в першій особі однини та в третій особі множини теперішнього часу (або майбутнього дієслів доконаного виду) ці голосні втрачають, належать до другої дієвідміни
| бачи-ти |
бач-у |
бач-ать |
|
вари-ти |
вар-ю |
вар-ять |
| дої-ти |
до-ю |
до-ять |
|
леті-ти |
леч-у |
лет-ять |
|
сиді-ти |
сидж-у |
сид-ять |
|
крича-ти |
крич-у |
крич-ать |
До цієї дієвідміни належать усі дієслова на -отіти, а також інші дієслова:
булькотіти, бурмотіти, муркотіти, цокотіти; боятися, стояти (з основою на -я), cпати (з основою на -а не після шиплячого), бігти (з основою на приголосний)
4 Перша дієвідміна
4.1 Усі інші дієслова належать до першої дієвідміни, а саме: дієслова з односкладовою інфінітивною основою на -и-, -у-, які зберігаються при дієвідмінюванні, а також похідні від них
| ви-ти (док. завити) |
ви-ю |
ви-ють |
| чу-ти |
чу-ю |
чу-ють |
| ни-ти |
ни-ю |
ни-ють |
| ми-ти |
ми-ю |
ми-ють |
| кри-ти |
кри-ю |
кри-ють |
| жи-ти |
жив-у |
жив-уть |
| ши-ти |
ши-ю |
ши-ють |
В особових формах дієслів бити, вити (док. звити), лити, пити кореневий голосний и не зберігається
б'ю — б'ють, в'ю — в'ють, ллю — ллють, п'ю — п'ють
4.2 Дієслова з основою інфінітива на -і-, що зберігається при дієвідмінюванні
| білі-ти |
білі-ю |
білі-ють |
| жовті-ти |
жовті-ю |
жовті-ють |
| сині-ти |
сині-ю |
сині-ють |
4.3 Дієслова з основою інфінітива на -а- не після шиплячого приголосного або після шиплячого, коли це -а- при дієвідмінюванні зберігається; також на -я-
| гна-ти |
жен-у |
жен-уть |
| закиса-ти |
закиса-ю |
закиса-ють |
| міша-ти |
міша-ю |
міша-ють |
| писа-ти |
пиш-у |
пиш-уть |
| сія-ти |
сі-ю |
сі-ють |
4.4 Дієслова з основою інфінітива на -ува- (-юва-), які при дієвідмінюванні у формах теперішнього часу та майбутнього дієслів доконаного виду втрачають компонент -ва
| буд-ува-ти |
буд-у-ю |
буд-у-ють |
| гор-юва-ти |
гор-ю-ю |
гор-ю-ють |
|
намал-юва-ти |
намал-ю-ю |
намал-ю-ють |
Від суфікса -ува- (-юва-) слід відрізняти суфікс -ва-, що зберігається в особових формах
бу-ва-ти — бу-ва-ю, бу-ва-ють; відчу-ва-ти — відчу-ва-ю, відчу-ва-ють
ку-ва-ти — ку-ю, пізна-ва-ти — пізна-ю, ста-ва-ти — ста-ю
4.5 Дієслова з основою інфінітива на -оло-, -оро-
| поло-ти |
пол-ю |
пол-ють |
|
поборо-ти |
побор-ю |
побор-ють |
4.6 Дієслова з основою інфінітива на -ну-
| гляну-ти |
глян-у |
глян-уть |
| кину-ти |
кин-у |
кин-уть |
4.7 Дієслова з основою інфінітива на приголосний
| нес-ти |
нес-у |
нес-уть |
| пас-ти |
пас-у |
пас-уть |
| тер-ти |
тр-у |
тр-уть |
4.8 Дієслова з основою на -ота-
| бульк-ота-ти |
булькоч-у |
булькоч-уть |
| мурк-ота-ти |
муркоч-у |
муркоч-уть |
| жа-ти |
жн-у |
жн-уть |
| іржа-ти |
ірж-у |
ірж-уть |
| реві-ти (й ревти) |
рев-у |
рев-уть |
| сла-ти (= посилати) |
шл-ю |
шл-ють |
| сла-ти (= стелити) |
стел-ю |
стел-ють |
|
хоті-ти |
хоч-у |
хоч-уть |
Дієслова, у яких в інфінітиві перед кінцевим р основи виступає е, втрачають його як в особових формах, так і в наказовому способі
завмер-ти — замр-у, замр-уть, замр-и; тер-ти — тр-у, тр-уть, тр-и; упер-ти — упр-у, упр-уть, упр-и
дер-ти — дер-у, дер-уть, дер-и; жер-ти — жер-у, жер-уть, жер-и