Український правопис : V. НАЙГОЛОВНІШІ ПРАВИЛА ПУНКТУАЦІЇ: Кома: Кома в простому реченні

§118
1.1 У простому реченні кома ставиться між однорідними членами речення, не з'єднаними сполучниками

Під вікнами насадила Ганна бузку, любистку, півників та півонії (Нечуй-Левицький).

Два або кілька прикметників-означень однорідні, коли вони характеризують предмет в одному плані (при переліку різних особливостей або якостей предмета)

Дивом див було, що те пискляве, рожеве, безпомічне — то і є людина (Гончар).

1.2 Коли вони показують різні споріднені ознаки предмета (позитивні або негативні риси, розміри предмета тощо)

2 Між однорідними членами речення, з'єднаними двома або більше однаковими сполучниками: і...і (й...й), ні...ні (ані...ані), то...то (не то...не то), чи...чи (чи то...чи то), або...або

Не хотів ані дружитись, ані дома жити — чумакував (Марко Вовчок)

Коли частина однорідних членів з'єднала безсполучникове, а частина — повторюваними сполучниками і (й), та (= і), кома ставиться між усіма однорідними членами, у тому числі й між першими двома (перед первини сполучником)

Сонцем душу жадібно наповнив! (Симоненко)

3 Якщо однорідні члени речення зв'язані сполучниками і (й), та (=і) в пари, то перед не ставляться, а пари відокремлюються комами

Життя — це ріка, в якій попутно й наводьмо тече минувшина й теперішність, добро й зло, правда і кривда (Федорів)

4 Коли сполучники і (й), та ( = і), або. чи це повторюються, кома перед ними не ставиться (про сполучник або див. ще гг. !5)

Було як заговорить або засміється — і старому веселіше стане (Марко Вовчок)

5 Коли два слова, перед кожним з яких стоїть сполучник і або ні, становлять єдиний усталений вислів, то кома між ними не ставиться: і гик, і туди і сюди. і вдень і вночі; ні туди ні сюди, ні сяк ні так, ні се ні те, ні вдень ні вночі, ні риба ні м'ясо тощо. Кома не ставиться також між однорідними членами речення, що з'єднуються повторюваним сполучником, і утворюють тісну смислову єдність (звичайно такі однорідні члени не мають при собі пояснювальних слів)

А потім і щастя і горе увірвалось так раптом (Леся Українка)

6 Між однорідними членами речення, з'єднаними протиставними сполучниками а, але» однак, проте, а проте, зате, та (=але), так, хоч (хоча).

Хоч живемо з пучок, а проте й для нас є місце у церкві (Коцюбинський)

7 Перед сполучниками і, а також, ще й, а то й, та й, та ще, які приєднують до попередніх членів речення ще один елемент

Зазеленіли луги, ще й дібровонька (Пісня)

8 Перед другим з парних сполучників не тільки... а й (не тільки... але й, не тільки... а ще й, не тільки... але також і), як... так і, не так... як, хоч... але (та), не стільки... скільки, що вживаються при однорідних членах речення

Як би це добре було, коли б я не тільки спочив, а й вивіз собі матеріал для роботи (Коцюбинський)

9 Перед словами а. саме, як-от, як та ін., що стоять у реченні з однорідними членами після узагальнюючих слів

Ми певні, що... Ваше чуле серце не обмине... нашого благання й жаги — бачити рядом із такими талановитими ви-ставниками «Наталки Полтавки», як Кропивницький, Сакса-ганський, Садовський, , і Вас, наша зоре! (Панас Мирний)

10 При повторенні слова для означення великої кількості предметів, тривалості дії, для підкреслення згоди або заперечення тощо.

Все, все згадала вона в ту хвилину! (Довженко)

11 Для виділення звертань і зв'язаних з ними слів (про знак оклику при звертаннях див. § 117, п. 3)

Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте! (Франко)

12 Після вигуків, якщо вони вимовляються з окличною інтонацією меншої сили, ніж наступні слова в реченні (пор. § 117, п. 4):

Гей, на коні, всі у путь! (Тичина).

1 О, ой, коли вони інтонаційно тісно зв'язані з дальшим звертанням (тобто після них немає паузи), комою не відокремлюються

Ой волохи, волохи. Вас осталося трохи (Шевченко)

2 Після ну, ой, ах і т. ін., ужитих для підсилення, кома не ставиться

Ой летіла гуска додому —Та впала, як грудка, додолу (Драч)

3 Не відокремлюються вигуки на початку речення, якщо вони стоять перед особовим займенником, після якого йде звертання

Ой ти, дівчино,
З горіха зерня,
Чом твоє серденько —
Колюче терня? (Франко)

10 Після стверджувальних слів так, еге, гаразд, (а) якже, авжеж та ін., заперечення ні, запитання що, а також підсилювального що ж, коли безпосередньо за цими словами йде речення, яке розкриває їх конкретний зміст

4 Для виділення вставних слів і вставних речень (про вживання тире або дужок при вставних словах і вставних словосполученнях та реченнях див. § 121, п. 14 і § 123, п. 2)

А в хлібороба, звісна річ, роботи — ял води, від снігу до снігу (Федорів)

5 Вставними найчастіше бувають такі слова й словосполучення: бач, бачиш, бачте, безперечно, безсумнівно, безумовно, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи., либонь, , між іншим, мовляв, може, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, проте й однак (не на першому місці в головному або підрядному реченні, де ці слова є сполучниками), сказати б, справді, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші

6 Якщо сполучник а (рідше але) викоситься до вставного слова, він комою не виділяється — а власне, а втім тощо

Чи не вкажете мені яких творів про методи, етнографічні, а власне, про способи записування народних пісень? (Леся Українка).

7 Вставні слова не виділяються комами, якщо вони належать до відокремлених членів речення

Дмитро, очевидно поспішаючи, не поснідав. Пор.: Дмитро, поспішаючи, очевидно, не поснідав. Надвечір, мабуть годині о шостій, почався дощ. Пор.: Я буду у вас сьогодні, мабуть, увечері

8 Не виділяються комами такі слова: адже, все-таки, асе ж таки, наче, начебто, немов, немовби, небо, нібито, от, принаймні, які не є вставними

11 Для виділення порівняльних зворотів, що вводяться словами як, мов, наче, немов, ніби, як і, ніж і т. ін.

Із степу, як із вогкої печери, тягло свіжою прохолодою (Гончар)

9 У сталих фразеологічних зворотах перед порівняльним сполучником кома не ставиться

10 Іменна частина складеного присудка, приєднана з допомогою сполучників як, мов тощо, комою не відокремлюється

Руки зробилися як лід

11 Звороти, що вводяться в речення за допомогою сполучника як і мають значення „у ролі кого, чого», комою не виділяються

12.4 Не ставиться кома перед як, ніж у виразах (не) більш як, (не) раніше ніж, (не) довше ніж і т. ін

Сидів не більш як півгодини. Роботи вистачило не довше ніж на два дні

13 Для виділення прикладок як поширених, так і непоширених, особливо коли вони відносяться до власного імені або займенника

Про вживання дефіса при прикладках див. § 27, а про вживання тире — § 121, п. 7

14 Для виділення відокремлених прикладок, що починаються словами як, тобто (себто, цебто), або (= тобто) тощо

Прикладки зі сполучником як виділяються комами тільки тоді, коли вони виразно відокремлюються інтонаційно й мають додатковий смисловий відтінок причинності. В інших випадках коми не ставляться

15 Для виділення зворотів, що обмежують або уточнюють зміст усього речення й починаються словами крім (опріч), за винятком, особливо, включаючи, замість, наприклад, навіть, зокрема й под., якщо вони виразно інтонаційно відокремлюються

16.1

Для виділення відокремлених означень, виражених:

Дієприкметниками та прикметниками, що мають при собі пояснювальні слова й стоять після означуваного іменника

Вмирав поет, залюблений у світ,

Вмирав поет, задивлений у море (Осадчук).

Деревця молоді, укриті білим пухом,

Тихенько сплять над Волгою в снігу... (Забашта).

Розгойдане море, вже брудне й темне, наскакувало на берег і покривало скелі (Коцюбинський)

16.2 Дієприкметниками та прикметниками, що не мають пояснювальних слів і стоять після означуваного іменника, особливо в тих випадках, коли перед іменником є вже означення

Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю (Панас Мирний).

Живе життя і силу ще таїть

Оця гора, зелена і дрімлива (Зеров).

Слався, мій народе, мій гордий, чесний, добрий, молодий (Вінграновський)

16.3 Дієприкметниками та прикметниками (як із пояснювальними словами, так і без них), поставленими перед іменником, якщо вони, виступаючи в ролі означення до іменника, мають ще обставинний відтінок («будучи», «бувши»...) або відділені від іменника іншими членами речення

Дезорганізований раптовістю нічної атаки, ворог не встиг учинити скільки-будь сильного опору (Гончар).

У червонім намисті, зав'язана великою хусткою, Марта була б дуже гарною молодицею (Нечуй-Левицький)

16.4 Дієприкметниками й прикметниками (як із пояснювальними словами, так і без них), що стосуються особових займенників

Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися (Котляревський).

Вона стоїть навпроти Сагайди, маленька, мов куріпка на межі (Гончар).

Дивився [Юрко] на батька, і йому стало жаль його, завчасно постарілого, спрацьованого (Харчук)

16.5 Іменниками в непрямих відмінках (з прийменниками або без них), щоб надати їм більшої ваги порівняно з іншими членами речення

Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакочуваними по лікті, з чорними косами, вона [Мотря] була ніби намальована на білій стіні (Нечуй-Левицький).

До неї наближалась мати... Іллєвського, невисока, досить повна жінка, з кошиком у руці (Гончар)

Не виділяються й не відокремлюються комами означення з пояснювальними словами або без них, коли вови за змістом невіддільні від слів, яких стосуються

Минаючи убогі села Понаддніпрянські невеселі, я думав... (Шевченко).

17 Для виділення відокремлених уточнювальних обставин часу, місця тощо

А вечорами, по роботі, він не раз до пізньої ночі ходив у важкій задумі по болотистих у лицях Борислава (Франко).

Сьогодні вранці, під час перерви, побачивши, що Кажан пішов у сад, Олег кинувся нагору, до його кімнатки (Донченко).

Там, за горами, давно вже день і сяє сонце, а тут, на дні міжгір'я, ще ніч (Коцюбинський).

По той бік шляху, десь далеко в степу, за садками, тремтить червона заграва... (Тютюнник)

18 Для виділення відокремлених обставин, виражених дієприслівниковими зворотами

Маруся, вийшовши з кімнати, засоромилась (Квітка-Основ'яненко).

Почали люди серпи гострити, лаштуючись до жнив (Коцюбинський).

Забившись у дровітню, я плакав, коли Мальва залишала наше подвір'я (Земляк).

Переглядаючи трагічні сторінки Каменяревого життя, поет [Павличко] постійно пам'ятає про зв'язок Франка з нашим часом (Лубківський)

Дієприслівниковий зворот, який стоїть після сполучників і, та, а, що з'єднують однорідні присудки, виділяється комами з обох боків

Прислухались і, не вірячи самі собі, одхиляли сінешні двері (Коцюбинський)

19 Для виділення відокремлених обставин, виражених одиничними дієприслівниками, коли вони означають час, причину, умову дії

Повечерявши, полягали спати (Панас Мирий).

Прощаючись, Багіров відкликає Ясногорську вбік (Гончар) .

Не повіривши, Чабанчук кинувся в канцелярію (Донченко) .

Попрацювавши, можна й відпочити

Одиничні дієприслівники, що стоять безпосередньо при присудку й мають значення прислівника, конами не відокремлюються

Вона сиділа замислившись (Яновський)

Ідуть дівчата в поле жати

Та, знай, співають Ідучи ((Шевченко).

Із вирію летять курличучи ключі (Зеров)