Сховати зміст
Інформаційно-пошукова система "Український правопис"
|
Зміст
§81 1 Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями
2 ос. однини |
-и, -0 (нульове закінчення) |
1ос. множини |
-ім(о), -мо |
2ос. множини |
-іть, -те | 2.1 Закінчення -и, -ім(о), -іть звичайно бувають: під наголосом бери, берім(о), беріть; живи, живім(о), живіть; іди, ідім(о), ідіть; печи, печім(о), печіть; припусти, припустім(о), припустіть 2.2 У дієсловах із наголошеним префіксом ви-, які без префікса мають кінцевий наголос вибери, виберім(о), виберіть; вижени, виженім(о), виженіть тощо, бери, берім(о), беріть; жени, женім(о), женіть 2.3 У дієсловах із суфіксом -ну- в інфінітиві після приголосного кивни, кивнім(о), кивніть; крикни, крикнім(о), крикніть; моргни, моргнім (о), моргніть; стукни, стукнім(о), стукніть 2.4 У дієсловах з основою на л або р після приголосного підкресли, підкреслім(о), підкресліть; провітри, провітрім(о), провітріть 3.1 В інших дієсловах ненаголошений голосний у закінченнях наказового способу відсутній: після голосних грай, граймо, грайте; купуй, купуймо, купуйте; стій, стіймо, стійте; ший, шиймо, шийте 3.2 Після приголосних б, п, в, м, ж, ч, ш, щ, р не горб(ся), не горбте(сь); сип, сипмо, сипте; став, ставмо, ставте; ознайом, ознайомте; ріж, ріжмо, ріжте; поклич, покличмо, покличте; руш, рушмо, руште; морщ, морщте; повір, повірмо, повірте 3.3 Після приголосних д, т, з, с, л, н він теж зникає, причому ці приголосні пом'якшуються сядь, сядьмо, сядьте; трать, тратьмо, тратьте; чисть, чистьмо, чистьте; лазь, злазьмо, злазьте; повісь, повісьмо, повісьте; визволь, визвольмо, визвольте; стань, станьмо, станьте 3.4 Усі ці форми наказового, способу дієслів, як видно з ілюстрацій, мають у першій особі множини закінчення –мо, у другій особі - -те 1 Від дієслова їсти наказовий спосіб: їж, їжмо, їжте; для дієслів доповісти, розповісти звичайно вживаються форми: доповідай (від доповідати), розповідай (від розповідати) 2 Приголосні г, к у наказовому способі переходять у ж, ч. Приголосні з, с, х у словах типу казати, писати, брехати в наказовому способі відповідно переходять у ж, ш: бігти — біжи, біжім(о), біжіть; лягти — ляж, ляжмо, ляжте; пекти — печи, печім(о), печіть (пор. теперішній або майбутній час: біжу, ляжу, печу), казати — кажи, кажім(о), кажіть; писати — пиши, пишім(о), пишіть; брехати — (не) бреши, (не) брешіть; пор. теперішній час: кажу, пишу, (не) брешу 3 Усі дієслова з суфіксом -ува- (-юва) мають перед закінченням наказового способу у (ю) вимірюй, просмолюй, розказуй
|
|