§55
У родовому відмінку множини іменники відмінок другої відміни мають закінчення -ів (-їв), нульове закінчення та -ей.
1 Закінчення -ів (після голосного та апострофа -їв) мають іменники чол. роду та іменники середн. роду на -е, -я:
батьків, берегів, вольтів, героїв, друзів, дощів, країв, метрів, омів, підписів, робітників, солдатів, солов'їв, степів, товаришів, школярів; верхів'їв, відкриттів, життів, міжгір'їв, морів, нагір'їв, подвір'їв, полів, покриттів, почуттів, прислів'їв.
Деякі іменники чол. роду мають і нульове закінчення (основу); також іменники після числівників, а також ті іменники, що втрачають у множині суфікси -ин, -їн:
ватів (ват), кіловатів (кіловат), татів (тат), чобіт; сім днів (і день), сто раз (і разів), але днів сім, разів сто; сім чоловік, тобто "сім осіб", сім чоловіків - «сім осіб чоловічої статі», чоловік із двісті, болгар, громадян, селян, татар; але грузинів, осетинів
2 Нульове закінчення мають усі іменники середн. роду на -о, -е та більшість на -я (переважно з попереднім м'яким подовженим приголосним н):
бажань, боліт, вагань, верховіть, весіль, відер, вікон, доліт, завдань, засідань, знань, кіл, кілець, коліс, місць, озер, облич, пальт, питань, піддаш, полотен, посилань, прізвищ, роздоріж, серць (і сердець), сіл, слів, сприйнять, хутер, яєць,
морів, полів (рідше піль).
При збігові двох приголосних у кінці основи при нульовому закінченні часто з'являється вставний о або е:
вікон, повісом, сукон; болітець, відер, віконець, гасел, ден (від дно), кілець, озерець, пірець, ребер
3 Закінчення -ей мають деякі іменники чол. роду і середн. роду
очей, плечей (і пліч), гостей, коней, грошей, зрідка ушей (перев. вух)