§47
8 У родовому відмінку множини іменники першої відміни мають нульове закінчення або закінчення -ей, -ів.
8.1 Нульове закінчення мають іменники твердої, м'якої та мішаної груп:
баб (і бабів), верст (від верста — давня міра відстані), верств (від верства — шар) і верстов (від верства — давня міра відстані), `вигід (від `вигода) і ви`год (від ви`года), губ (і губів), доріг, машин, назв, свобод, фабрик, шкіл; бур, долонь, легень (і легенів), надій, робітниць; круч, меж, площ.
8.2 Кілька іменників жін. роду закінчуються на -ей
мишей, свиней, сімей, статей (від стаття) та ін.
8.3 Закінчення -ів мають деякі іменники чол. роду:
Суддів, старостів (старост — з іншим значенням)
окремі іменники жін. роду (див. вище п. 1), а також прізвища:
Журбів, Чупринків і т. ін.
8 В іменниках, які мають у називному відмінку однини перед закінченням сполучення двох приголосних, у родовому відмінку множини між ними з'являється о або е
О з'являється в тих іменниках, які мають після приголосного основи суфікс -к:
дочок, книжок, кульок, мисок і т. ін., а також в іменниках гра (мн. ігри), кухня, поверхня, сосна, сукня: ігор, кухонь, поверхонь, сосон (і сосен), суконь.
В інших іменниках з'являється е (є):
боєнь, воєн (і війн), домен, копалень, лазень, мітел, шабель.
Вставних звуків, як правило, не буває в іменниках іншомовного походження:
тільки в іменниках на -к (а) за аналогією до відповідних українських з'являється о:
арка — арок, марка — марок.
В іменниках іншомовного походження з подвоєними приголосними в родовому відмінку множини це подвоєння зберігається
бонн (від бонна), булл (від булла), ванн (від ванна), вілл (від вілла), панн, (від панна).